вівторок, 20 січня 2026 р.

 Як ми спілкуємося і як бути почутими?

Спілкування - невід’ємна частина нашого життя. Через слова, інтонації, жести й навіть мовчання ми передаємо думки, почуття, переживання. Саме темі комунікації, її особливостям, труднощам і шляхам порозуміння було присвячене заняття для людей старшого віку, яке відбулося 20.01.2026 року в бібліотеці-філії №14 в рамках проєкту "Університет третього віку" від Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування населення.
Комунікація-це процес обміну інформацією між людьми. Вона допомагає нам налагоджувати стосунки, розв’язувати конфлікти, підтримувати близьких і відчувати себе частиною спільноти. Водночас неправильне або неповне розуміння один одного може призводити до образ, непорозумінь і відчуття самотності.

Під час заняття учасники ознайомилися з основними видами комунікації:
  • Вербальна комунікація – спілкування за допомогою слів (усне та письмове мовлення).
  • Невербальна комунікація–жести, міміка, поза, погляд, дистанція між співрозмовниками.
  • Письмова комунікація.
У процесі спілкування ми нерідко стикаємося з бар’єрами –перешкодами, які ускладнюють розуміння. Серед найпоширеніших були названі:
  • Психологічні бар’єри – образи, упередження, недовіра.
  • Емоційні бар’єри – гнів, страх, роздратування, втома.
  • Соціальні бар’єри – різниця у віці, досвіді, статусі.
  • Смислові бар’єри – різне тлумачення одних і тих самих слів.
Учасники дійшли висновку: щоб подолати бар’єри, важливо вміти слухати, ставити уточнювальні запитання та не робити поспішних висновків.
  • страх бути незрозумілим або висміяним;
  • страх конфлікту;
Окремо обговорювали страхи, які часто супроводжують комунікацію, особливо у старшому віці:
  • страх бути незрозумілим або висміяним;
  • страх конфлікту;
  • страх сказати «не те»;
  • страх виглядати недосвідченим або недоречним.
Корисним елементом заняття з психологом Світланою Доброжинською стало знайомство з теорією чотирьох вух німецького психолога Фрідемана Шульца фон Туна. Згідно з цією моделлю, кожне повідомлення має чотири рівні:
  1. Фактичний зміст що саме сказано.
  1. Саморозкриття що мовець повідомляє про себе.
  1. Взаємини як мовець ставиться до співрозмовника.
  1. Заклик (вплив) – чого мовець очікує від іншого.
Учасники переконалися, що непорозуміння часто виникають тоді, коли люди «слухають різними вухами»: один зосереджується на фактах, інший – на емоціях чи прихованому підтексті.
Заняття показало, що комунікація – це навичка, яку можна і потрібно розвивати в будь-якому віці. Відкрите спілкування, уважне слухання та повага до співрозмовника допомагають будувати теплі стосунки, підтримувати психологічне здоров’я та відчувати себе потрібними й почутими.

 

пʼятниця, 2 січня 2026 р.

 Книгозбірня вітає ювіляра з днем народження!

1 січня 1956 року в селі Гнатівці Хмельницького району з’явився на світ відомий подільський письменник, журналіст і громадський діяч Василь Іванович Горбатюк.


Його неймовірні і  цікаві книги є у бібліотеці-філії №14, які представлені для читача на виставці «Подільські світанки»Автор збірок оповідань «Ясен-дерево», «Золоті кораблі», «Бігли коні», «Де починається Гольфстрім», «Ласощі для білочки», «Хто перший», «Тенета 30-х», «Безголов'я», роману «Кручі», документальних книг «За тебе, свята Україно» (у співавторстві), «З-під трави забуття», «Ще настане ваша пора» (2012).

З 1 березня 2006 року Василь Горбатюк є директором Хмельницького обласного літературного музею, а також очолює Хмельницьку обласну організацію Національної спілки письменників України.

Письменницька й громадська діяльність Василя Івановича відзначена численними нагородами. Серед них - Хмельницька міська премія імені Богдана Хмельницького (2001), обласна премія імені Микити Годованця (2004), премія імені Григорія Костюка (2005), «Скарби Землі Болохівської» (2008). Він також є дипломантом всеукраїнських та міжнародних конкурсів і премій, зокрема конкурсу «Що записано в книгу життя» (2003), премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» (2010) та міжнародної премії імені Івана Кошелівця (2012).

Щиро вітаємо Василя Івановича та бажаємо творчого натхнення, нових здобутків і невичерпної енергії!