Голодомор – чорна сповідь України

Вшанування жертв голодомору – це воскресіння нашої пам’яті. Пам‘ять про знищених і невинно убієнних має об’єднати у великій скорботі всіх, хто любить Україну, незалежно від національності і мови спілкування, віросповідання чи місця проживання – тобто весь український народ.

23 листопада на спомин-реквієм «Скорботна свічка пам’яті святої» до бібліотеки-філії №14 завітали учні СЗОШ №12 6 «Б» класу.

Захід почався зворушливою піснею «Свічка» у виконанні Оксани Білозір, яка присвячена усім загиблим під час голодомору.

Учасники заходу переглянули відеофільм з елементами хроніки про передумови створення штучного голоду в Україні. Учні по черзі зачитували хвилюючі спогади очевидців Голодомору.

Працівники бібліотеки спонукали присутніх замислитись над питанням «Крихта хліба – багато це чи мало?». Було запропоновано переглянути фрагменти документального фільму «Голодомор. Великий злам» із серії «Невідома Україна».

Наприкінці заходу присутні вшанували пам’ять померлих хвилиною мовчання і запаленою свічкою в руках.

«Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була. Надіюсь, що цю болючу сторінку нашої країни діти запам’ятають та ніколи не забудуть!», - зауважила вчитель Емілія Гащук.

Чарівниця зі Швеції

 (до 110 річчя від дня народження Астрід Ліндгрен)

Славетну шведську письменницю Астрід Ліндгрен називали «Андерсеном наших днів», «Чарівницею із Швеції», «Чарівницею, яка живе повсюди», адже вона була людиною дивовижною, наділеною рідкісним талантом створювати у книгах чудеса.

 «Я хочу писати для тих читачів, які здатні творити дива. А дива творять діти, коли читають книжки» – так говорила Астрід Ліндгрен. Вона писала книги саме для дітей, адже в душі завжди була дитиною, вміла по-дитячому дивуватися, радіти життю, сміятися. Її твори стали справжніми бестселерами.

Нині важко уявити сучасного хлопчика чи дівчинку, які б не знали про маленького чоловічка Карлсона, що живе на даху одного з будинків Стокгольма. Казкові країни, в яких живуть Пеппі Довгапанчоха та її друзі – жваві, веселі, дотепні діти, що постійно у мріях і пошуках нових пригод.

14 листопада у бібліотеці-філії №14 учні 5 «А» класу СЗОШ №12 подорожували разом з чудовими героями славетної шведської письменниці.

Жваво та емоційно  приймали участь у вікторинах,  активно та весело – у грі «Назвіть героя твору».

«Діти отримали багато нових знань та цікавих фактів про життя письменниці та її героїв», – зазначила вчитель Валентина Лаврієнко.

 

До Дня української писемності і мови

Рідна мова – духовності основа

Україна – золота чарівна сторона. Скільки ніжних ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть.

Сьогодні,  9 листопада,  наша країна відзначає День української писемності та мови.

 Поговорити  про нашу рідну мову – безмежно багату та милозвучну, співучу і мелодійну у бібліотеку-філію №14 завітали учні школи СЗОШ №12 5 «Б» класу на мовознавчий тренд «Рідна мова – духовності основа».

Дітей  ознайомили з основними етапами розвитку української мови. Лунали пісні про мову, прислів’я, приказки та скоромовки. Разом із бібліотекарями діти співали пісні про мову, Україну.

«Любіть свою мову, бережіть її, пишайтеся нею, вчіться розуміти її красу і старайтеся самі розмовляти українською мовою правильно, красиво!» - зауважила бібліотекар Діана Юркова.